Алкоголізм

Захворювання, що викликається систематичним вживанням алкогольних напоїв. Характеризується патологічним потягом до них, призводить до фізичних і психічних розладів та порушує соціальні стосунки особи. Найважчою стадією для людини є синдром фізичної залежності від алкоголю, при якому раптове припинення вживання спиртного може викликати такі абстинентні симптоми, як тремор, страх, галюцинації або марення (біла гарячка).

Психологічно алкоголізм має дві стадії: хвороба та звичка.

Алкоголізм асоціюється з рядом ознак:

• Хворобливий потяг до алкоголю;
• Ріст толерантності (зростає витривалість до великої кількості алкоголю);
• Втрата кількісного контролю;
• Наявність синдрому відміни або абстинентного синдрому.

Отже, які ж стадії алкоголізму існують, і чим вони відрізняються один від одного?.

Нульова стадія , або стадія продроми – це так зване культурне пияцтво. Людина п’є в компанії друзів і родичів, але не напивається до втрати свідомості. Випивши в компанії, людина навіть і не думає про те, коли відбудеться наступна зустріч з алкоголем. Основна відмінність цієї стадії від всіх інших – немає одиночного пияцтва. Поки воно не цікавить. Проте щоденне вживання алкоголю в стадії продроми може через 6 – 12 місяців перейти в більш серйозну першу стадію захворювання.

Перша стадія алкоголізму . Найголовніша ознака цієї стадії – пропадає блювотний рефлекс. Людина починає випивати на самоті – вдома, перед вечерею, перед телевізором, просто, коли нічим зайнятися. Потяг до випивки стає все більш і більш нав’язливим, і може виникнути в самий невідповідний момент. Вперше з’являються провали в пам’яті, на тлі вживання алкоголю виникають скандали в сім’ї, проблеми на роботі. Людина не цікавиться тим, що йому подобалося раніше – книги, кросворди, шахи … Триває перша стадія алкоголізму від 1 до 5 років.

Друга стадія алкоголізму . З’являється похмілля вранці. Людина поки ще усвідомлює, що алкоголь руйнує його життя, але припинити пити не може. У нього немає сил, щоб відмовитися від випивки, він просто підкоряється бажанню випити. Саме в цій стадії хворий стає брехливим, йому не цікава думка оточуючих, у нього з’являється гнів, і він навіть може підняти руку на родичів і друзів. Починає знижуватися інтелект, відбувається практично зворотний розвиток. А найголовніше – починається деградація мозку. До того ж у хворого алкоголізмом у другій стадії притупляється почуття сорому, а з часом воно зникає остаточно. Людина втрачає самоконтроль, його вчинки продиктовані лише одним бажанням – випити.

Третя стадія . Тут уже не уникнути таких страшних захворювань, як алкогольний гепатит і цироз печінки. Саме в третій стадії хворий на алкоголізм вперше переживає напади так званої білої гарячки або алкогольний делірій. Багато алкоголіки під час «білки» бачать нереальні предмети. Закінчується біла гарячка слабоумством чи смертю. Алкоголь диктує як потрібно жити людині далі і людина покірно погоджується, тому що побороти він себе більше не в змозі.

Однозначним є визначення впливу алкоголю на організм людини, як порушення нормального функціонування, що характерне появою різного роду соматичних захворювань. Ці захворювання разом із алкоголізмом на 15—17 років вкорочують життя людини. Понижена працездатність мозку, яка спричинює негативні зміни в центральній нервовій системі, особливо процесів мислення, пам'яті, уяви, сприйняття, відчуття. Перш за все відбувається отруєння кори головного мозку, де концентрація алкоголю на 60—70 % більша, аніж в крові. Аналогічні показники простежуються і на потомстві. Відхилення фізичного й розумового розвитку дітей з'являються як результат зачаття в нетверезому стані, або вплив алкоголю на плід, що розвивається в утробі матері. Виникає загроза епілепсії у дітей, оскільки алкоголь вільно проникає у плід через плаценту, пошкоджує нервову систему.

Ураження потомства.

Серед багатьох різних факторів, що впливають на прогрес алкоголізму, визнають генетичну схильність, або, іншими словами, спадковий характер. Статистичні дані доводять, що п'ятдесят відсотків опитаних дітей алкоголіків — залежні і актуалізують дану генетичну програму. У дітей алкоголіків простежується підвищена чутливість до алкоголю. В цих осіб незначне вживання алкоголю ставить загрозу формування звикання та похмільного синдрому. Не менш відповідальним є період вагітності. Пренатальний період характерний повною залежністю від матері. Алкоголь, токсичні речовини, що утворюються внаслідок обмінних процесів організму, через плацентарний бар'єр потрапляють в організм плоду та спричинюють отруєння. Особливу небезпеку спричинює вживання алкоголю в перші три місяці вагітності.

Сучасна наука розрізняє такі основні шляхи впливу алкоголізму чоловіків і жінок на їх нащадків.

Тератогенний. Народження неповноцінної дитини, завдяки вживання жінкою в день зачаття або в перші тижні вагітності спиртних напоїв. Алкоголь, проникаючи через плаценту, може проявити пряму токсичну дію на клітини ембріону і плоду, викликаючи різні аномалії, що одержали назву алкогольний синдром або алкогольна ембріонатія.

Мутагенний. Різні пошкодження хромосом, розтяжки і розриви, утворення кільцевих хромосом статевих клітин в результаті хронічного зловживання алкоголю батьками. У плоду замість двох статевих хромосом утворюється три, що призводить до народження розумово відсталої дитини.

Соматогенний. Пов'язаний з травмами і хронічними захворюваннями батьків-алкоголіків, що негативно відбувається на розвиток плоду.

Грудні діти хворіють алкоголізмом через кров і молоко матері.